Інтегрований окружний семінар

26 квітня в ЗОШ І-ІІст. с. Хорлупи відбувся інтегрований окружний семінар вчителів української мови та зарубіжної літератури. Присутні переглянули Великодню композицію "Духовна криниця"

 Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І, мов у сні, шепочуть листя губи.

І квіти шлють солодкий аромат 

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей,

І заглядає сонце від повіки

У тишені задуманих алей...

Бабусю, Ви багато всього знаєте розкажіть нам про Великоднє свято, писанки, розкажіть про диво...

Веселіться, люди світу,

Веселіться нині!

Зірка Правди засіяла

По всій Україні.

Христос Воскрес! Христос Воскрес!
По землі лунає.
Отець Божий із небес 
Радість посилає.

 

Вчитель української мови та літератури Пахолюк З.М. та вчитель зарубіжної літератури Вовк М.В. провели майстер клас.

Фото на згадку

Вітаю із Великодніми Святами!

                                              

   Бажаю  міцного здоров’я, миру в ваших душах і благополуччя!      Нехай світле Христове Воскресіння зігріває наші серця, множить добро, скріплює нашу віру в теперішній непевний час, який вимагає від кожного з нас сили і мудрості.  Нехай наші оселі будуть затишними і сповненими любові, а життя дарує нам радість і світло. Хай наші серця зігріваються щирими почуттями, а всі добрі мрії здійснюються!  Господнього благословення  для нашої рідної України!

8 березня

ДОРОГІ ЖІНКИ –  МАМИ, БАБУСІ , ДОНЕЧКИ,                            СЕСТРИЧКИ, ПОДРУГИ!

 

Прийміть найщиріші вітання зі святом любові та краси – Міжнародним днем прав жінок і миру!

У цей святковий день щиро зичу світлого мирного неба, міцного здоров’я й справжнього особистого щастя, кохання та родинного затишку.

Нехай здійснюються ваші найзаповітніші мрії, буде щедрою доля, а серце – зігріте увагою рідних і близьких людей.

 Нехай кожен день ваш буде радісним і сонячним, а душу огортають красою пелюстки подарованих квітів.

8 березня

8 Березня – свято, що приходить до нас із ледь відчутним подихом весни, даруючи тепло й пахощі первоцвітів.

7 березня , напередодні свята , хорлупівські школярі вітали своїх мам, бабусь, вчителів, сестричок, подруг з чудовим весняним святом. Линули пісні, ніжні поетичні рядки, енергійні танці, гуморески. 

Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову  як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні

     В ЗОШ І-ІІ ступеня с. Хорлупи відбулися літературні читання присвячені рідной мові.

Конкурс читців

Шевченків біль. Він протинає нас.

І гнівом вибухає в кожнім слові.

І крізь віки іде сумний Тарас

Предтечею в терновому вінкові.

20 квітня відбувся районний конкурс читців творів Т.Шевченка.

 Грудік Яна – Марія, учениця 6 класу прочитала уривок із поеми  «Сон»

Сім тижнів Великого посту

Окремі дні та тижні Великого посту мають свої назви, глибоку символіку, сповнені певними обрядовими діями і навіть пересторогами…

Перший тиждень називається Збірним, за другим і третім назви не закріпилися, четвертий – Середопісним, п’ятий – Похвальним, шостий –Вербним (Квітним), сьомий – Білим.

Починається Великий піст Жилавим понеділком. У цей день не варили їжі і взагалі намагалися нічого не їсти, від чого “тягло жили”. Все ж у Жилавий понеділок дехто випікав прісні коржі на воді, які називали жиляниками, бо їх було важко жувати. У народі цей день мав ще одну назву –Полоскозуб. За звичаєм, “щоб гадюка не вкусила” та щоб у роті не залишилось і крихти скоромного, його полоскали горілкою. Ні-ні, не пили! Тільки полоскали! Господині, наприклад, набирали її кришкою від того горщика, у якому варили кашу, бо тоді “на пшениці не буде золи”. Утвердилася і така назва – Чистий понеділок. Адже господині нічого не готували, тому весь посуд залишався чистим. А для приготування пісних страв (і саме у Великий піст) тримали окремий посуд.

У першу суботу посту святили у церкві хліб, мед тощо. Існує звичай замовляти у цей день панахиду за упокій померлих родичів – “давати мисочку”. На молитву не можна спізнюватися!

Збірна неділя – перша неділя Великого посту. Дівчата виконували цього дня магічні дії: варили кашу з маком і закопували її у землю, щоб “відвернути нещастя”.

Четвертий тиждень – Середохресний, коли “піст ламається навпіл”. Середохресною є й середа, а завершує його Хрестопоклінна неділя. У Середохрестя господині сіяли капусту, помідори й мак (щоправда, тепер він під забороною). Вважалося, якщо розсаду засіяти у Середопістя, то вона не буде боятися морозу.

Похвальний – п’ятий тиждень Великого посту. У суботу на цьому тижні, як вважали наші предки, працювати не можна, бо це свято Похвали Пресвятій Богородиці. Дозволялося тільки сіяти розсаду.

Шоста субота – Вербна, або Лазарева, на честь воскресіння Ісусом Христом праведного Лазаря. Можемо її вважати святом дітей. Адже малеча йде заготовляти вербові галузки. Кому дістанеться найбільша – той буде щасливим!

У неділю на Вербному тижні святять вербу. Коли закінчилась церковна служба і священик окропив водою вербове гілля, люди поспішають додому, щоб виконати магічні ритуали. Наші пращури вважали вербу священним деревом. Тому її галузки ставили за іконами, садили у полі, вперше у сезоні виганяли свяченою вербою корів на пасовисько, бо тоді “відьма не буде їх доїти”. Та, насамперед, ще під церквою “шмагали” один одного вербою:

– Не я б’ю, верба б’є;

За тиждень – Великдень!

Спаси, Боже, сохрани,

Щоб здоровими були! –

звучали нагадування і щирі, теплі побажання.

У дні Білого тижня (останній тиждень Великого посту) годилося все прибрати у домі, на подвір’ї, побілити хату. Впоратися з цим слід до Чистого четверга. А у Чистий четвер стригли дітей, прали білизну, одягалися у все чисте і поспішали до храму на відправу Страстей Христових.

П’ятниця присвячувалася виносу плащаниці у церкві. Якихось важких фізичних робіт, зазвичай, не виконували.

У Великодню суботу пекли паски, готували крашанки, розписували останні писанки, і всі з нетерпінням чекали неділі – Великодня.

Масниця прийшла!

Останній тиждень перед початком Великого посту – Масниця. Вона не має певних днів у церковному календарі, її відзначають залежно від дати Великодня і поділяють на три частини: зустріч у понеділок, широкий четвер та прощена неділя

У перший день Масниці жінки відвідували оселі, в яких є дорослі парубки і дівчата «на порі», ішли на «вмовляння» або «колодку», нагадуючи, що варто подумати про створення сім’ї. Часто виступали у ролі свах, радили, кого кому мають на прикметі.

Важливий етап святкування Масниці – частування тещі. Саме від цього звичаю походить вислів: «До тещі на млинці». Якщо молодята недавно побралися, то теща неодмінно частувала зятя, а той вручав їй подарунки. Невістка ж готувала подарунки для свекрухи, «щоб добрішою була». Жартували: «На Масницю зять може сказати про тещу все, що думає, а в неділю попросити прощення».

Головна обрядова страва на Масниці — млинці зі сметаною, якими частували навіть кота. Тому: «Не все коту Масниця!» За старих часів обряд приготування млинців був надзвичайно таємничим. Опару для тіста господині готували так, щоб ніхто не бачив. Тому навіть уночі йшли до криниці набирати воду. Готували також вареники з сиром, і то щодня впродовж тижня.

Останній день Масниці – прощена неділя. Це суто християнський обряд, який нагадує про те, що марним буде піст (обмеження у їжі), коли душа з гріхами. У цей день прийнято просити вибачення у рідних і близьких, друзів і знайомих.

З Днем Ангела, дорогі Тетяни!

25 січня  жінки на ім'я Тетяна святкують свій 
День ангела за українським церковним календарем.

Ім'я Тетяна в перекладі з давньогрецької означає "упорядниця", "засновниця".

У Тетянин день вітаєю всіх власниць цього імені з Днем ангела та бажаю їм заступництва їхньої покровительки.

 Тетянки,  нехай все у вас завжди і в навчанні, і в житті  буде тільки на «відмінно»!

З Днем соборності України!

   22 січня 1919 року було проголошено Акт Злуки. Ним стверджувалося об’єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперії – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.

   Нині, 22 січня, в пам’ять про вікопомний день року 1919-го, ми відзначаємо як державне свято – День Соборності України. І тим стверджуємо глибинну значущість, доленосність для нашого народу самого поняття «соборність».

   До цієї значної події в ЗОШ І-ІІ ступеня с. Хорлупи теж відначили це свято літературними читаннями " Сила України в єдності".

 Учні на чолі з вчителем української мови Пахолюк З. М. читали вірші про Україну.

 Вчитель історії Протасюк В. Г. ознайомив школярів з історією цього свята. 

 

А молодші школярі разом з Слушаєвою Т. П. підготували виставку малюнків "Батьківщину свою Україною зову".   

      

  Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів борців, навіки залишатиметься непорушною. Соборність – це символ. Символ боротьби за волю, розуміння між людьми. І частинка надії і віри у майбутнє.

Фото Лихач Тетяни