Вчитель року

     Відділ освіти Ківерцівської районної адміністрації  

                                                        

                           

 Матеріали

учасника  районного конкурсу

«Вчитель року – 2012»

у номінації «Українська мова та література»

Пахолюк Зої Михайлівни

                          

                           вчителя української 

                                                     мови та літератури 

                                                     загальноосвітньої

                                                     школи І–ІІ ступеня  

                             с. Хорлупи

Пахолюк

Зоя Михайлівна

   вчитель української мови та

                   літератури

                          Анкета                       

   

1         Прізвище, ім’я, по батькові                           Пахолюк Зоя Михайлівна

2        Дата і місце народження                                 26 жовтня 1961р.

                                                 Волинська обл..

                                                     Ківерцівський р-н

                                         с. Хорлупи                                                                                                   

3              Повна домашня адреса з                                45251 Волинська        обл..                                                                                                 поштовим індексом, телефон,                                                                                    Ківерцівський р-н  с. Хорлупи

                                                       80993852876

4               Паспортні дані                                              АС 308147                                                     

                                                                               Виданий Ківерцівським         

                                                                               РВУМВС України у                  

                                                                               Волинській  обл.

                                                                               21 жовтня 1997 р.

5               Ідентифікаційний код                                       2257912108 

6               Які навчальні заклади закінчили,                  Луцький державний     

  у               якому році ,  педагогічний                                                            

                                                                               інститут ім. Лесі Українки   

                                                                               1984  р.                

                                                                                                                                                                    

сп        Спеціальність  за  дипломом                               вчитель української мови та

                                           літератури

7            Місце роботи                                             загальноосвітня школа І – ІІ ст.

                                         с. Хорлупи  9-79-12

                                                       вул. Вулиця Відродження 4

8            Стаж роботи                                           загальний: 32 роки

                                             педагогічний:  27 років

9             Кваліфікаційна категорія                      вища

10           Звання

11            Державні нагороди відзнаки                  Грамота Відділу освіти                                                                                   

                                                                       Ківерцівської

                                                      райдержадміністрації 1999 р.

                                                      Грамота Волинської обласної 

                                                                  державної  адміністрації Управління

                                        освіти і науки 2003 р.

                                                                     Грамота Відділу освіти Ківерцівської

                                                      райдержадміністрації 2005р.

                                                                     Грамота Відділу освіти Ківерцівської

                                                       райдержадміністрації 2011р.

12  Класи в яких викладаєте                     6,8,9                                                                       

                                                               

                                                                                                                                                                                                                                                                                               13  Мова викладання                                  українська

14   Проблема над якою працюєте            “ Використання інноваційних форм                

                                                                      і методів на уроках української                              

                                                                      мови та літератури”

15  Інноваційні форми роботи та                 рольові ігри,

технології, що використовуються            метод проектів, ділова гра,

                                                                      дискусії, групова робота, “Мозкова

                                                                      атака”, “ Мікрофон”, “ Творча

                                                                      лабораторія”, “ Саморозвиток”

16   Навчальна література, якою               науково – методичний журнал

користуєтесь при підготовці до               “Дивослово”,   книжкові додатки                                уроку                                                            до  журналу, методичні посібники,                                              

                                                                      навчальні посібники, збірники

                                                                      вправ, збірники диктантів

17  Ваше педагогічне кредо                      “Шукай у дитині людину. Не

                                                                      загаси свічечку в її душі”

18  Намалюйте свій педагогічний                

портрет  свою візитну картку

                                                                       

19  Даю згоду на внесення інформації в базу даних  та публікацію матеріалів в періодичних та інших освітніх виданнях з можливим редагуванням

  Сучасний вчитель – людина, яка поєднує в собі ідейну                              переконаність, високу культуру, глибокі знання і педагогічний такт.  Такі риси характеру притаманні вчителю української    мови та літератури Пахолюк Зої Михайлівні.    

    Пахолюк  Зоя Михайлівна – досвідчений і творчий педагог.  До учнів йде з відкритою душею, привітна,   доброзичлива,  тактовна,  інтелігентна,  ініціативна,  що спонукає учнів до систематичних занять.  Вчитель володіє інноваційними технологіями й методами,  активно їх використовує й поширює в професійному середовищі, володіє широким спектром стратегій навчання,  використовує оригінальні,  інноваційні ідеї,  застосовує нестандартні форми  проведення уроку; активно впроваджує форми та методи організації навчально – виховного процесу,  що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів;   вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально – виховного процесу в школі.                                                      

     Зоя Михайлівна використовує сучасні форми і методи навчання,  що активізують розумову діяльність учнів,  сприяють підвищенню в них інтересу до вивчення предмету,  працює над  розвитком  творчого  мислення.                                             

     Приділяє увагу створенню найсприятливіших умов для навчання,  виховання і розвитку учнів,  обов’язково враховуючі їхні індивідуальні нахили,  здібності , інтереси.                                                                                                                                                     

     Інтерактивні технології – один із засобів оновлення навчально – виховного процесу.  Саме тому Зоя Михайлівна працює над проблемою                 “ Використання інноваційних форм і методів роботи на уроках української мови та літератури”. Вчитель  урізноманітнює методи та організаційні форми навчання,  практикує уроки – семінари,   уроки – дослідження,   уроки – подорожі,   уроки – звіти,   уроки – практикуми,   уроки – портрети ,  уроки – екскурсії.  З метою раціонального розподілу часу на уроці,  розвитку пізнавального інтересу учнів  Зоя Михайлівна пропонує різні види завдань:  складання схем – опор,  порівняльних таблиць,  ребусів,   кросвордів,  вікторин.                                                     

      Навчити дітей мислити,  аналізувати,   узагальнювати,   вміло застосовувати набуті знання на практиці,  зробити заняття живими,  цікавими,  які б приносити б задоволення учням – основне в діяльності вчителя .                                                             

      Зоя Михайлівна проводить цілеспрямовану позакласну роботу з предмету:  організовує вечори,  конкурси,  тижні української мови та літератури.   Школярі беруть активну участь в предметних  олімпіадах,  конкурсах,  займають хороші місця.                                                                                                                                                            

      Результати моніторингу навчальних досягнень учнів з української мови та літератури свідчить про те,  що  50 – 60 %  вихованців мають високий і достатній  рівень знань.  Вчитель використовує між предметні зв’язки.                                                          

     Зоя Михайлівна згідно вимог оформила кабінет української мови та літератури. Своїми надбаннями охоче ділиться з колегами.  Вона -  джерело  енергії для учнів та молодих вчителів,  зразок невтомності і новаторства.  Постійне самовдосконалення,  любов до своєї справи і дітей – все це викликає повагу до вчителя в учнів,   батьків і колег. 

                  

                         Директор школи                            В. Г.  Протасюк                                   

                           Нема жахливішої роботи, ніж учительська,                                                  Нема виснажливішої роботи від учительської,                                             Де нерви паляться, мов хмиз сухий,                                                               Де серце рветься в шепоті і чаді.                                      

                            

                              Але нема щасливішої долі,                                                                               Коли людина з Твоїх рук,          

                                               Учителю,                                                                                      

        Іде у світ – на краплю світ  людніє.                                                                                     

                                                                                І. Драч.                                  

 

   Чи доводилося вам спостерігати, як розвивається молоді пагони навесні, як вкривається гілля дерев ніжним білим квітом? І раптом – приморозки. Їх не чекали,  але вони невблаганно залишили свій жорстокий слід… Ось так буває і в житті, і в учительській праці. Необачне слово чи непродуманий вчинок можуть травмувати сильно і надовго. Учителю варто про це пам’ятати…                                                  

      Такі роздуми спали на думку, коли я крокувала по мокрому вранішньому асфальту шкільного подвір’я,  густо поцяцькованому першим опалим листям. Ось уже третій десяток років цієї доріжкою повз звичні кожному з нас гордовиті голівки чорнобривців, айстр прямує на нову зустріч з невіданим світом дитинства  вчитель Зоя Михайлівна Пахолюк.                                                                                          

     Зоя Михайлівна переконана, що нецікавих людей, тим більше  дітей немає. Кожен є дивосвітом, але часом і світом  у собі. Відкрити цей багатоликий світ  для оточуючих, а часом і для самого себе – то є благородна місія педагога. Для вчителя, як і для лікаря, важливо не зашкодити. Відкинути пишне багатослів’я, заглянути в очі дитини і побачити, як благає дитяча душа захисту, як не вистачає їй любові, тепла, уваги.                                                                                                        

       За 27 років педагогічного пошуку вчителька виробила своє професійне кредо:  ” Шукай у дитині людину. Не  загаси свічку в душі”.  Щедрої душі людина, вона зігріває своїм теплом серця дітей, покоління за поколінням веде в країну знань. Безмежна закоханість  у свою професію,  вимогливість і принциповість – ось  основні риси педагога Зої Михайлівни. Тактовна, інтелігентна, ініціативна, постійно перебуває у творчому пошуку,  охоче ділиться досвідом з колегами. Найбільшою вдячністю за свою роботу вважає те , що десятки її вихованців знайшли своє місце у житті, багато обрали нелегку педагогічну ношу. Радіє й успіху власних дітей – Тараса і Ірини.  Але найбільшим щастям для Зої Михайлівни є її внуки Яна – Марія і Владислав. Поглинають щоденні клопоти, за якими залишається мало часу для відпочинку: город,  домашнє господарство…  Що ж без цього не можна обійтися. Життя в сільській місцевості ставить свої вимоги. Та  для Зої Михайлівни  на першому місці завжди школа, вихованці.                       

    “І щастя людського два рівних є крила”, -  сказав поет. У вчительського щастя – це сім’я і школа. І Зоя Михайлівна належить до щасливих людей.

  

                 ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

 “                              Ніщо  так людину, не вчить як  досвід”                                                                                           Макаренко                                               

 Мова – багата і розмаїта, як всесвіт. У ній закарбовано все, що пізнала, пережила і відчула людина. Мова українського етносу зафіксувала історію, традиції, культуру, інтелектуальну і виробничу діяльність, світобачення, дух нашого народу, його менталітет. Тому – то рідна мова є однією з найважливіших ознак і чинників освіченої, національного свідомої людини,  вона займала і буде займати чільне місце у системі середньої освіти, а працювати над нею учні мають охоче, з радістю і задоволенням.                                                                             

Вивчення української мови в школі передбачає,  реалізацію трьох основних,  тісно пов’язаних між собою завдань:                                                 1  дати школярам знання з мови і вміння використовувати їх у практиці спілкування;                                      

   2  розвивати мислення, творчі вміння її здібності;                                        3  виховувати національно свідому   людину.                                                               

Навчальна мета включає передусім базову лінгвістичну освіту – опанування школярами знань про мовну систему, її рівні, структурні  одиниці  та  засвоєння  норм  літературної  мови  і  на  цій  основі  формування вмінь  і  навичок  свідомого використання мовних ресурсів у   процесі  мовленнєвої  діяльності  в  різних  сферах  суспільного  життя. Результативність реалізації навчальної мети – свідомість, міцність і  глибина знань учнів з української мови,  як і будь – якої іншої навчальної дисципліни,  перебуває  у прямі  залежності від активної зацікавленості предметом,  бажання знати його.                                                                                                                         

Одна з проблем становлення української  національної  школи -  удосконалення організації  навчального  - виховного процесу.  Оскільки  основною  формою  навчання  є  урок  його  слід методично  та організаційно вдосконалювати, творчо підходити до визначення структури  навчального матеріалу, зміст і методів розкриття найважливіших понять і закономірностей.

Які ж можливості для удосконалення уроків української мови та літератури ? Де той шлях, що  веде до самостійного,  творчого  осмислення матеріалу ?  Як побудувати урок, щоб учень не тільки слухав, запам’ятовував, повторював, але і щоб вмів уявляти і думати, запитувати і сперечатись, висловлював  і  відстоював свою думку?                                                                                                     

Серед завдань, що я ставлю сьогодні перед собою це якраз постійний пошук шляхів удосконалення навчально – виховного процесу,  підвищення якості знань завдяки створенню школярам сприятливих умов під час навчання .              

Саме тому я працюю над проблемою:” Використання інноваційних форм і методів роботи на уроках української мови та літератури”.                                                               

У своїй практичній діяльності прагну, щоб кожен урок відзначався насиченістю навчального матеріалу,  інформативність,  доступністю.         Учні працюють на протязі всього уроку,  один вид роботи змінює інший . Школярі порівнюють, аналізують,  доводять,  роблять    висновки узагальнення.                                                                                                                    

Готуючись до уроку, я чітко визначаю його мету та очікуваний результат всієї теми.  Ознайомлюю учнів з якими поняттями,  знаннями,  уміннями і навичками вони повинні оволодіти як на уроці,  так і при вивчені всієї   теми .                                                                                                                                       

При визначені мети передбачаю формування провідних наукових понять, закономірностей вироблення конкретних умінь і навичок,  чітко встановлюю зміст нового матеріалу, який розглядатиметься на уроці,  а також того,  що опановується під час виконання самостійних робіт.                                                        

Дуже люблять учні нестандартні уроки.  На таких уроках вони почувають себе розкутіше,  жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя,  та відповіді своїх однокласників. Практикую такі уроки:              

 – урок конкурс;                                                                                                                                  

– урок – аукціон;                                                                                                                                   

- урок –дослідження;                                                                                                                                           

– урок – подорож;                                                                                                                                

– урок – екскурсія;                                                                                                                                   

– урок – КВК;                                                                                                                                                 

– урок – діалог;                                                                                                                                           

– інтегрований   урок                                                                                                                                                                                                  

Так,  наприклад, при вивченні теми  “Префікси пре – , при –,  прі – .” у 5  класі проводжу урок – дослідження з елементами інсценування.  Діти із задоволенням виконують завдання Баби – Яги.                                                             

Подобається п’ятикласникам і урок – подорож “Узагальнення та систематизація вивченого з теми  ”  Фонетика. Орфоепія.  Графіка.  Орфографія”.  Мандруючи володіннями  “Фонетики”  учні успішно долають перешкоди,  які стають їм на шляху . У сьомому класі при вивчені теми “Частка не з дієсловами”  проводжу  урок – лінгвістичне дослідження.                                                             

На уроках  літератури у 8 – 9 класах проводжу уроки – диспути,   уроки – дослідження уроки – пошуки,  -  уроки КВК .    Учні середніх класів залюбки беруть участь в уроках – концертах,  уроках – конкурсах,   уроках – вікторинах,  уроках – іграх.   Так вивчаючи у п’ятому класі українські народні казки проводжу конкурс на кращого оповідача казки.   До такого заняття всі разам робимо виставку українських казок,    учнівських ілюстрацій до них,    обираємо журі.  Я допомагаю п’ятикласникам у виборі казки,   підказую,  як краще передати її зміст,  який музичний супровід можна використати .                                

На уроках літератури,  присвячених вивченню поетичних творів дбаю, щоб учні не тільки опановували літературний матеріал,  а й розвивали творче мислення,  заглиблювалися в атмосферу пошуку.  На таких уроках використовую музику, пісні. Це підсилює сприйняття почутого, прочитаного, викликає у школярів переживання,  насолоду від прекрасного,  бажання творити самому.  Чи можна вивчати літературу поза історичним контекстом,  поза взаємозв’язками з музикою,  живописом,  кіно,  театром?  Запинання, безперечно риторично,  риторичне бо дуже важливі інтегровані уроки.  Так у восьмому класі вивчаючи “Стрілецькі пісні”  проводимо з вчителем музики такий урок.  Учням дуже подобається такі уроки . Люблять діти і уроки – К В К,  які сприяють глибокому розумінню учнями літературного твору,  проникненню у психологію героїв,  розвиткові мовлення і творчих здібностей школярів та розширенню їхнього кругозору.                                                                                      

Нестандартні уроки з української мови та літератури вимагають від учителя та учнів великої підготовки,  зокрема самостійної роботи учнів,  значення якої важко переоцінити.  Це – вища форма навчання,  під час якої учень здобуває знання,  визначає мету своєї діяльності, програмує шляхи опрацювання матеріалу, оцінює проміжні і кінцеві результати  своєї праці,  готується поділитися здобутими  знаннями з однокласниками,  дбаючи про  те,  щоб інформація зацікавила  їх,   була  корисною.                                                                        

Усе це приносить задоволення,  дисциплінує,  формує почуття відповідальності.                                                                                                                                                

Отже, щоб провести нестандартний  урок  потрібно  багато часу і зусиль, як вчителя так учнів,  тому такі уроки проводжу один – два  в семестр.                                    

Але зацікавити школярів українською мовою та  літературою  потрібно  кожного уроку. Для цього використовую цікавий   дидактичний  матеріал.    

Мета Використання цікавого дидактичного матеріалу  не розважати а навчати школярів,  збагачувати  їх  знаннями  в  обстановці розкутості, задоволення і радості.  Цікаві завдання  і  мовні ігри – це,  по  суті,                           вправи ,спрямовані на засвоєння й осмислення знань у жвавій, приємній атмосфері.  Робота над ними викликає інтерес,  збудження,  а опора на емоційність сприяє кращому засвоєнню, відомостей з  мови  та  літератури.  Використання цікавих ігрових матеріалів важливе з погляду розвитку мислячої  особистості.                                                                                                                                     

По – перше, такі завдання здебільшого є пошуковими.  Вони ставлять   учня  перед  необхідністю  самотужки знаходити шляхи розв’язання,  а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти,  зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі можливості школяра, його увагу та ініціативність.                          

По – друге,  робота з цікавими завданнями  пробуджує бажання знати, стимулює прилучення до праці над словником, науково – популярною літературою,  що формує вміння учитися,  виховує культуру праці.                                

По – третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища,  учень дістає задоволення,  впевненість у своїх здібностях.                                                                     

Тому я вважаю, що немає жодної теми шкільного курсу,  під  час  вивчення якої не  можна використати цікавих завдань.                                                         

Наприклад,  тему “ Алфавіт”  п’ятикласники опрацьовують без ентузіазму,  вважають  її  засвоєною  1 – го    класу.  А тим часом багато школярів,  добре знаючи алфавіт та ознаки звуків і букв ( “ звуки чуємо і вимовляємо, букви бачимо і пишемо” ),  сплутують  їх протягом усіх років навчання.  Приверне увагу до теми, змусить заглибитись  у суть згаданих понять бесіда,  змагання у процесі якої учні в іншому ракурсі.  Новий підхід зацікавить і допоможе розмежувати названі поняття.                                                                                                

Перед вивченням певної теми цікаві завдання практикують з метою збудити інтерес учнів,  привернути  увагу до неї.  Вони є своєрідною розумовою розминкою.  Так,  перед опрацюванням відомостей про прикметник як частину мови учням пропоную описати будь – який предмет,  не вживаючи слів на позначення якостей і ознак його.  Після невдалих спроб роблять висновки про роль і місце прикметників у мові,  оголошується теми і починається докладне вивчення її.                                                                                                                            

Наприкінці уроку,  коли знижується продуктивність праці,  цікаві завдання, зокрема  лінгвістичні ігри,  знімають напруження,  і школярів активно виконують вправи з теми в ігровій формі.  Наприклад,  вивчаючи переносне значення слова,  учні до записаного на дошці  або картках дієслова іти ( пряме значення – ступаючи ногами,  пересуватися,  рухатися) додають,  вписуючи у клітинки,  залежні іменники, з якими це слово вживається із зафіксованими в завданні значеннями:                                                                                                                                      

1)крапати,                                                                                                                                     

2)пересилатися,                                                                                                                                   

3) рухатися                                                                                                   (колією),                                                                                                               4) вести (кудись),                                                                                                                                

7) витися, підніматися                                                                                (повітря).                                                                                                             Відповідь.   Іде 1)  дощ,  2) лист,  3) поїд,  4) годинникб   5) фільмб   6) шляхомб  7) димю                   

       Цікавими для учнів є усні й письмові конкурси та аукціони “Хто більше?”,  “Хто швидше?”,  “Хто назве останнє слово?”, “Хто краще?”, естафети “Не помились”, “ Виправ помилки” , “ Відредагуй “, ігри “ Ланцюжок”  та ін.  До них учитель ( або й визначені учні ) попередньо готує запитання і завдання з вивченої теми,  визначає кількість очок за кожне.  Наприклад,  для конкурсу                                           ( аукціон) ”  Хто назве останнє слово?”  з теми  “ Фразеологія”   запропоную завдання:                                                                                                                                        

    1) дібрати фразеологізми зі словом голова, язик, знати;                                                                                    

    2) назвати син омічні фразеологізми до зворотів замилювати очі, байдики бити;                                                                                                                                                                

    3) навести усталені звороти – синоніми слів мовчати, тікати;                                             

    4) назвати фразеологізми,  які прийшли в українську мову з античної міфології і літератури;                                                                                                          

    5) навести висловлювання українських письменників,  що стали крилатими висловами;                                                                                                                                 

    6) “відремонтувати”  фразеологізми ( скажімо, мовчить,  як риба об лід; граблями по воді писано і под).                                                                                      

   Своєрідним мовними загадками є шаради,  логогрифи,  мета грами,   криптограми,  кросворди.  Їх учні можуть не тільки відгадувати , а й  складати,  що,  без сумніву, зміцнює увагу до слова , позитивно позначається на знання, допитливості,  загальному розвиткові школярів.                                                                     

    На сучасному етапі актуальним  є групове  навчання.  Систематична групова робота – результативний засіб  заохочення школярів до  читання художніх творів,  пошуку цікавої інформації.                                                                                      

    Кожен краще запам’ятовує те, що пізнав,  вивчив, зрозумів сам. Адже ще китайський філософ Конфуцій писав:                                                                                        

         “Скажіть мені і я забуду.                                                                                                

          Покажіть і я запам’ятаю.                                                                                             

          Дайте можливість обговорити,  і я зрозумію.                                                                   

          Дайте можливість навчити  іншого, і я дійду досконалості”                                           

   Підтверджує це і психологічна наука:  людина запам’ятовує прослухане приблизно на 20%,  побачене – на 60 %,   а те,   в чому бере безпосередню участь -  майже на 90 %.   Тому керуючи діяльністю учнів стараюся знаходити такі шляхи,  які стимулювали їх до самостійного розв’язання навчальних проблем,  збуджували пошукову і дослідницьку діяльність. Саме тому дуже часто на уроках створюю проблемні ситуації.                                                                                     

    Вибір учителем групових форм роботи залежить від дидактичної мети,  змісту навчального матеріалу,  психологічних особливостей класу,   індивідуальних особливостей школярів.  Як показує практика,  учні охоче працюють у тематичних групах – це “біографи” , “ критики”,  “ літературознавці”,   “історики”,  “ філософи”, “ фольклористи”. Так,  перед вивченням творчості письменників часто даю групі “ біографів”  випереджувальне домашнє завдання: підготувати й повідомити основні факти з життя автора. Саме у вільному спілкуванні у парі чи групі найповніше розкриваються індивідуальні здібності школярів,  реалізуються їх інтереси,  формується нове,  зацікавлене ставлення до предмету.                                                                                                              

    Один із стимулів у навчанні для учня є оцінювання ( бали). Дотримуюсь правила, що праця кожного учня повинна бути належно оцінена. Результат навчання оцінюю,  насамперед,  за рівнем навчальних  досягнень.   При оцінюванні завжди намагаюсь проаналізувати відповідь учня,  вказати на слабкі  місця, заохотити до кращої підготовки.  Залучаю учнів до самооцінки та взаємо оцінки. Традиційним став підсумковий урок з української літератури у кінці навчального року.  На цьому учні говорять про роль книги в житті кожної  людини.  До широкого визнання письменницьких авторитетів,  освідчення у любові та пошані до них спонукають такі запитання:                                                                        

     - Що  таке  краса і чому обожнюють її люди?                                                                             

     - Правда,   що щастя буває різного росту?                                                                                  

     - Що хорошого відкрив вам улюблений автор?                                                                           

     - Що зробив він для людей,  для народу України?                                                                   

    - Яким він був ( чи є ) в житті?                                                                                                

    Найбільше визнань отримують Л. Костенко, О. Довженко,                                 Є. Гуцало,   Б. Олійник, та інші,  але обов’язково учні завжди називають і волинських письменників.                                                                                                                      

   Кожен день ідучи на урок я пам’ятаю своє педагогічне кредо:  “ Шукай у дитині людину. Не загаси свічку в її душі”,   тому стараюся дарувати учням добро,  усмішку,  гарне слово,  цілий світ.                                      

                               Дитячі оченята…  Кожен раз                                                                                             

                               Заглянуть в душу і схвилюють серце.                                                                                             

                              Так хочеться всміхнутися в цей час,                                                                                                     

                              Мов сонечко заглянуло в віконце.                                                              

                              Так мало часу – сорок п’ять хвилин -                                                    

                              Очима в очі…   Розкіш спілкування!                                                         

                              Чому урок короткий? Чом один?                                                     

                              Дзвінок перериває мить єднання…                                                                         

                              Іду до класу. Радісно чомусь .                                                               

                              Так хочеться багато розказати.                                                                       

               Одного лиш єдиного боюсь:                                                                                  

                              Не згасли щоб  ті  зорі – оченята.