Останній тиждень перед початком Великого посту – Масниця. Вона не має певних днів у церковному календарі, її відзначають залежно від дати Великодня і поділяють на три частини: зустріч у понеділок, широкий четвер та прощена неділя
У перший день Масниці жінки відвідували оселі, в яких є дорослі парубки і дівчата «на порі», ішли на «вмовляння» або «колодку», нагадуючи, що варто подумати про створення сім’ї. Часто виступали у ролі свах, радили, кого кому мають на прикметі.
Важливий етап святкування Масниці – частування тещі. Саме від цього звичаю походить вислів: «До тещі на млинці». Якщо молодята недавно побралися, то теща неодмінно частувала зятя, а той вручав їй подарунки. Невістка ж готувала подарунки для свекрухи, «щоб добрішою була». Жартували: «На Масницю зять може сказати про тещу все, що думає, а в неділю попросити прощення».
Головна обрядова страва на Масниці — млинці зі сметаною, якими частували навіть кота. Тому: «Не все коту Масниця!» За старих часів обряд приготування млинців був надзвичайно таємничим. Опару для тіста господині готували так, щоб ніхто не бачив. Тому навіть уночі йшли до криниці набирати воду. Готували також вареники з сиром, і то щодня впродовж тижня.
Останній день Масниці – прощена неділя. Це суто християнський обряд, який нагадує про те, що марним буде піст (обмеження у їжі), коли душа з гріхами. У цей день прийнято просити вибачення у рідних і близьких, друзів і знайомих.